15 вересня, у день народження Михайла Максимовича біля Меморіальної дошки, встановленої на будівлі школи зібрались учні, щоб вшанувати пам'ять свого великого земляка.
У виступах директора школи Пузєєва О.О., заступника директора з виховної роботи Фурдиги Н.А., вчителя історії Осокіна А.Ю. підкреслено особливе значення М.Максимовича для Української держави.
Михайло Олександрович Максимович - вчений-природознавець, філолог, літератор, перекладач, перший ректор Київського університету.
Саме з цієї Зозулівської землі пролягли його шляхи у велике життя. Саме тут, у шкільці при Благовіщенському монастирі, він вивчив Граматику, Часословець і Псалтир. Із своїх 69 років життя більшу його частину (близько сорока) Михайло Олександрович провів на Золотоніщині або поблизу неї.
Рішучим, напористим був він при відстоюванні української національної ідеї перед великоросами, які не хотіли бачити українців як націю, не чули української мови, а тільки "наречие", не хотіли розуміти витоків і значення козацтва.
Кращі учні 11 класу Пьорушкін Д., талан А.. Неліна І. поклали квіти до Меморіальної дошки М.О.Максимовича. Пьорушкін Дмитро зачитав вірш І.С.Дробного «Лист-вибачення Михайлові Максимовичу»:
Хоч сором принатись, преславний земляче,
Насмілюсь, позичивши очі в сірка:
Ви в нашім селі народились, одначе
Узнав про це, бувши вже літ сорока.
Цвіли-відцвітали і жито, і гречка.
І я переходи із класу у клас.
Хоч би то словечко, хоч би ж півсловечка
Сказав хто у класі якому про Вас!
| 
