Прости нас пам'яте, прости!

Народна пам’ять – найдостовірніше історичне джерело минулого. Про це па’ятають в Золотоніській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 6.

З 18 по 25 грудня проходив Тиждень пам’яті жертв голодомору. Було проведено ряд заходів: прибирання біля пам’ятного знаку жертв голодомору у Меморіальному парку, зустрічі з очевидцями цих страшних років, виставка-композиція "Чорні сторінки історії» вражала глядачів.

Закінчився тиждень уроком-пам’яті  біля пам’ятного знаку жертв голодомору у Меморіальному парку. Волонтери 7-Б класу Поліщук Аня, Мокряк Валерія, Попович Настя, Лещинська Даша і волонтери 9-Б класу Неліна Ірина, Бардик Люда, Брова Альона, Колос Маргарита, Кутова Аліна з хвилюванням у голосі розказували про страхіття 1932-1933 років, читали вірш Д.Білоуса «Ти кажеш, не було голодомору?» і вірш ветерана педагогічної праці ЗОШ № 6, члена Спілки письменників Івана Дробного «Дитинча – 33 року», а також вірш колишньої учениці ЗОШ № 6 Івженко Альони.

Волонтери слухали схвильовану розповідь ветерана праці Каплі Олени Іванівни (вдови ветерана педагогічної праці, остарбайтера Каплі Г.Т.) про ті роки голодомору, які пережив її чоловік.

В німій тиші волонтери поклали хліб, калину, колоски, запалили свічку пам’яті, хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв голодомору.

Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. І нам треба так жити, щоб смерть наших людей була виправдана щасливою і вільною долею нашого народу.

        6 грудня в приміщенні Черкаської облдержадміністрації відбулося обласна конференція присвячена 15-річчю заснування волонтерського руху на Черкащині.