Рішенням Золотоніської районної ради № 11-22/VII від 5 квітня 2017 року затверджено Положення про району краєзнавчу премію ім. М.Ф.Пономаренка, згідно якого з квітня по 10 серпня 2017 року проходив конкурс на здобуття цієї премії.
Переможцем конкурсу та першим лауреатом Золотоніської районної краєзнавчої премії ім. М.Ф.Пономаренка за поданням педагогічного колективу Богуславецького НВК ім. М. Максимовича став відмінник народної освіти, член Національної Спілки письменників України з 1977 року, лауреат обласної літературно - публіцистичної премії «Берег надії» ім. Василя Симоненка за 1996 рік, почесний громадянин м. Золотоноша Іван Семенович Дробний. Клопотання Богуславецького НВК стосувалося книги І.С. Дробного «Син мужицький. Золоте коріння…» Але ж і до цього Іван Семенович був відомий своїми краєзнавчими дослідженнями «Споминайте ж мене хоч мислями…», (2004р.) про М. Максимовича, «Романіст із Новодмитрівки», (2011р.), ґрунтовною працею «Т.Г. Шевченко і Золотоніщина» (2011р.) Не оминав своєю увагою Іван Семенович і творчість земляків Г. Науменко-Аргат, М.Шамрая, В.Шинкаренка. У книзі «Хата з лободи» (2003р.) висвітлені ґрунтовні дослідження періоду біографії Михайла Максимовича у Богуславці. Після вивчення І.С. Дробним місцевості, безлічі зустрічей із місцевими жителями села проведені розкопки і виявлено місце будинку, де пройшли дитячі роки універсального мислителя. Іваном Дробним також проведено вивчення родоводу дружини М. Максимовича – Марії Василівни (Товбич). Книга «Школа на Зозулівці», написана у співавторстві І. Дробного, О. Кирка, В.Побиванця (2011р.), продовжує розповідь про славного земляка М.Максимовича. Початкову освіту він починав саме в цій школі. Книга розповідає про 250-річну історію цього навчального закладу. Книга «На світанковій зорі Михайла Максимовича», написана І. Дробним у співавторстві з О. Кононенком (2014р.) є справжнім краєзнавчим джерелом. У ній зібрані безцінні дані як про родину Максимовичів - Тимківських, так і простих жителів Богуславця, які в різні періоди історії піднімали добробут держави.
Книга «Син мужицький. Золоте коріння…» талановито поєднала в собі спогади про зустрічі й спілкування з генієм української поезії Василем Симоненком та його черкаським літературним оточенням: поетами Миколою Негодою і Миколою Єременком. Спогади про «лицаря на білому коні» в українській літературі та особливості літературного процесу того часу автор презентує крізь призму особистих відчуттів, переживань, досвіду та пов’язує із його перебуванням на Золотоніщині. Тут уміло вплетені легенди про походження назви міста та їх трактовка В.Симоненком. У книзі висвітлені дані про перебування у Золотоноші О.Пушкіна. Т.Шевченка, згадку про місто у романі І.Тургенєва.
У розділі «На моїй світанковій зорі» автор розповідає про трагічні моменти життя його односельців, веде у віртуальну подорож берегами пересохлої вже Грушівщини, крутими ярами Богуславця.
Окремі розділи книги складають нові твори І. Дробного та нарис Вікторії Шапошник про творчість самого поета.
Збірка «Син мужицький. Золоте коріння…» - ціла історія творчого покоління ХХ століття Черкащини, живий дух самої плоті цієї історії.
І.С. Дробний займає активну життєву позицію. Так, він виступив з ініціативою назвати одну з вулиць Золотоноші іменем письменниці Зінаїди Тулуб, яка має золотоніське (богуславецьке) коріння, рекомендував увічнити факт написання у Золотоноші пісні планетарного масштабу «Степом, степом…» встановленням меморіальної дошки на готелі «Зоря», що втілено в життя напередодні святкування 74 річниці визволення міста від німецько-фашистських загарбників.
І.С. Дробний широко друкує у республіканських і регіональних колективних збірниках, альманахах, журналах, газетах як поезію, так і публіцистичні, літературознавчі та краєзнавчі статті, спогади. Систематично співпрацює з радіо і телебаченням. Тільки перелік його творів займає 4 сторінки друкованого тексту! Крім усього цього Іван Семенович активно допомагає початкуючим літераторам долати сходинки нелегкої творчої професії.
Щирі вітання Іванові Семеновичу за заслужене визнання і побажання наснаги на нові творчі звершення!
Віталій Побиванець
Член Національної Спілки краєзнавців. |
